2-е до коринтянРозділ 9 |
1 |
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох. |
3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні, |
4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі. |
5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова. |
6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме! |
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! |
8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком, |
9 як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“ |
10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої, |
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. |
12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові. |
13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́, |
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас. |
15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його! |
Второе послание Паула верующим в КоринфеГлава 9 |
1 |
2 Я знаю ваше горячее желание помочь, и я даже хвалил вас перед македонцами. Я говорил им о том, что вы в Ахаии готовы были к такому пожертвованию ещё в прошлом году, и ваше рвение побудило и их к действиям. |
3 Я посылаю к вам братьев, чтобы в этом случае наша похвала о вас не была пустой и чтобы вы оказались готовы, как я и говорил вам. |
4 Ведь если македонцы придут со мной и найдут, что вы, о ком мы говорили с такой уверенностью, не готовы, то нам будет стыдно, не говоря уже о вас. |
5 Поэтому я посчитал необходимым убедить братьев посетить вас заранее, чтобы завершить сбор пожертвований, как вы сами обещали. Тогда и будет видно, что вы делаете это не по принуждению, а добровольно. |
6 Помните: кто скупо сеет, тот скупо и жнёт, и кто сеет щедро, тот щедро и жнёт. |
7 Каждый пусть даёт столько, сколько ему подсказывает сердце, не с огорчением и не по принуждению, потому что Всевышний любит того, кто жертвует с радостью. |
8 Всевышний может обеспечить вас всем, что нужно, чтобы у вас всегда было всего в достатке и с лихвой хватало ещё на любое доброе дело, |
9 как написано: |
10 |
11 Вы станете так богаты всем, что всегда сможете щедро помогать людям, и за ваш щедрый дар, переданный через нас, они будут благодарить Всевышнего. |
12 |
13 И, видя это ваше служение милосердия, люди будут славить Всевышнего за вас, потому что вы верны Радостной Вести о Масихе, которую вы исповедуете, и делитесь с ними и со всеми тем, что имеете сами. |
14 Они будут молиться о вас и будут тянуться к вам благодаря безмерной благодати, которая дана вам Всевышним. |
15 Благодарность Всевышнему за Его неописуемый дар! |
2-е до коринтянРозділ 9 |
Второе послание Паула верующим в КоринфеГлава 9 |
1 |
1 |
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох. |
2 Я знаю ваше горячее желание помочь, и я даже хвалил вас перед македонцами. Я говорил им о том, что вы в Ахаии готовы были к такому пожертвованию ещё в прошлом году, и ваше рвение побудило и их к действиям. |
3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні, |
3 Я посылаю к вам братьев, чтобы в этом случае наша похвала о вас не была пустой и чтобы вы оказались готовы, как я и говорил вам. |
4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі. |
4 Ведь если македонцы придут со мной и найдут, что вы, о ком мы говорили с такой уверенностью, не готовы, то нам будет стыдно, не говоря уже о вас. |
5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова. |
5 Поэтому я посчитал необходимым убедить братьев посетить вас заранее, чтобы завершить сбор пожертвований, как вы сами обещали. Тогда и будет видно, что вы делаете это не по принуждению, а добровольно. |
6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме! |
6 Помните: кто скупо сеет, тот скупо и жнёт, и кто сеет щедро, тот щедро и жнёт. |
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! |
7 Каждый пусть даёт столько, сколько ему подсказывает сердце, не с огорчением и не по принуждению, потому что Всевышний любит того, кто жертвует с радостью. |
8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком, |
8 Всевышний может обеспечить вас всем, что нужно, чтобы у вас всегда было всего в достатке и с лихвой хватало ещё на любое доброе дело, |
9 як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“ |
9 как написано: |
10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої, |
10 |
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. |
11 Вы станете так богаты всем, что всегда сможете щедро помогать людям, и за ваш щедрый дар, переданный через нас, они будут благодарить Всевышнего. |
12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові. |
12 |
13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́, |
13 И, видя это ваше служение милосердия, люди будут славить Всевышнего за вас, потому что вы верны Радостной Вести о Масихе, которую вы исповедуете, и делитесь с ними и со всеми тем, что имеете сами. |
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас. |
14 Они будут молиться о вас и будут тянуться к вам благодаря безмерной благодати, которая дана вам Всевышним. |
15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його! |
15 Благодарность Всевышнему за Его неописуемый дар! |